Реклама

Sape


загрузка...

Шпаргалки - Сочинения на украинском языке

(...) На початку п’єси Шоу неодноразово подає в Елізиних репліках транскрипцію кокні,1 аби показати, передусім акторці, в який спосіб вести роль фонетично. Потім він переходить до нормативного правопису, але знов повертається до кокні в репліках Хіґінса, коли той копіює й передражнює Елізу. Саме цього не було враховано в російських перекладах.

На перший погляд може здатися, що найзручнішим засобом відтворення соціального забарвлення Елізиного ідіолекту є застосування українського суржику, адже він справді е якнайповнішим соціальним відповідником лондонського кокні. Однак не слід забувати, що суржик — це суміш двох близьких мов, а кокні — соціально знижений варіант у межах однієї мови — англійської. Крім того, суржик є надто національним феноменом, аби вільно вживати його як засіб перекладу кокні. Не вважаю за можливе й переклад кокні українським діалектом. Для читача було б дивно, якби мова лондонця, хай навіть у перекладі, набула рис говірок Житомирщини, Харківщини чи Тернопільщини. Тому слід шукати якнайспільніших рис неправильного українського розмовного мовлення — вони мають бути однаково прозорими й зрозумілими для всього українського читацтва.

(...) При перекладі було досить важко зберегти ті самі ознаки мовних порушень, що притаманні лондонському кокні. Річ у тому, що англійська й українська мають різні типи мовних неправильностей. Кокні відзначає переважно характерна вимова, граматичні помилки й певні особливості фразобудови. Нелітературне українське мовлення має дещо інші ознаки. Тому при перекладі було застосовано прийом контекстуальної компенсації соціальних ознак ідіолектів оригіналу на лексичному рівні в мові перекладу: компенсація фонетичних та граматичних ознак оригіналу українськими вульгаризмами («брехня» замість «неправда», «зубисушити» замість «усміхатися» тощо); одиницями фатичної надлишковості, що є притаманними українському просторіччю (підсилювальні частки: «і», «й», «нуй», «же», «же ж»; емотивні вставлення: «осьо-сьо», «ото», «геть», «собі» тощо). Лексичні ознаки, наведені щойно, не використовувалися в оригіналі, проте вони є настільки характерною ознакою українського просторіччя, що їх варто запровадити в перекладі заради природності його звучання.

Стосовно синтаксису, зазначимо, що традиційно українська мова більш емоційна, ніж англійська. Цим пояснюється більша наявність у перекладі окличних речень, ніж в оригіналі.

Лексика розмовного мовлення — найлегша для сприйняття публікою. Подача його на сцені має бути природною для даного культурного ареалу. Крім практичного аспекту — легковимов-люваності та легкозрозумілості,— розмовність можна розглядати і в історичному аспекті: вона залежить від рівня розвитку мови, а надто її розмовного стилю. Останнім часом український глядач міг помітити бурхливий розвиток українського живого мовлення (зокрема, й жаргону) як на екрані, так і в театрі. Переклад відіграє в цьому процесі провідну роль, маючи на меті позбавити сценічне мовлення книжності, яка в оригінальній українській драматургії посідала, до речі, далеко не перше місце. Основою драматичної вистави є чинник словесної дії. Загалом, писаний текст лише приблизно намічає фонетичні властивості мовлення: Шоу графонує тільки перші репліки Елізи та інших персонажів, аби відтінити особливості їхнього ідіолекту.

Add comment

Реклама
Яндекс.Метрика