Реклама

Sape


загрузка...

Шпаргалки - Сочинения на украинском языке

Джордж Бернард Шоу — видатний англійський драматург, майстер «нової драми», основоположник театру інтелектуального парадоксу. Народився Джордж Бернард Шоу 26 липня 1856 року в Дубліні. Батько його, Джордж Карра Шоу, належав до збіднілого дворянського роду. У Дубліні майбутній письменник навчався в католицькій і протестантській школах, працював клерком в агентстві нерухомості. Коли Бернарду виповнилося шістнадцять, його батьки розлучилися, і мати з меншими дітьми переїхала до Лондона. Через чотири роки до англійської столиці вирушив і Бернард Шоу. В юності Шоу активно займався політикою, журналістикою. Він був одним із засновників Фабіанського товариства в Англії, виголошував у Гайд-парку лекції про соціалізм.

У пресі Шоу виступав спочатку як музичний, а згодом — театральний критик. З’явилося нове ім’я в світі театру. Свої рецензії він підписував за першими літерами імені та прізвища — «Джі-Бі-Ес». Молодий критик здобув славу інтелектуала, парадоксаліста та гострослова.

Як драматург Шоу дебютував п’єсою «Будинки вдівця» (1892). Вистава цієї п’єси, здійснена «Незалежним театром», шокувала публіку. Сам Шоу назвав цю прем’єру сенсацією і зізнався, що вона так припала йому до душі, що стимулювала до написання нових п’єс. Ними стали «Професія місіс Уоррен»

(1893), «Людина та зброя» (1894), «Кандіда» (1895) та інші, що складали цикли «Приємні п’єси» та «Неприємні п’єси».

Третій цикл здобув назву «П’єси для пуритан», до якого увійшла мелодрама «Учень диявола» (1897), хоча під пером великого парадоксаліста й жартуна п’єса більше скидалася на пародію на мелодраму, ніж на саму мелодраму. Вистава в Англії та СІЛА мала великий глядацький успіх.

П’єса «Цезар та Клеопатра» (1898) показує відомі історичні події в новому ракурсі. П’єсу «Навернення капітана Брассба-унда» (1899) було написано для блискучої англійської акторки Елен Террі, з якою Бернарда Шоу пов’язувала ніжна дружба, що відображена в десятках листів. Це листування складає захоплюючий роман, як і листування з іншою відомою англійською акторкою Стеллою Кембел, місіс Патрік Кембел, виконавицею ролі Елізи Дулітл в п’єсі «Пігмаліон».

Шоу ніколи не втрачав почуття гумору та оптимізму і дожив до 94 років. Парадоксальним було і його подружнє життя, і погляди на сім’ю. Про них ми можемо дізнатися з комедії «Людина і надлюдина» (1902). Шоу перетворює легендарного середньовічного іспанського залицяльника Дон Жуана Тено-ріо на сучасника митця — англійського інтелігента і соціаліста Джона Теннера , іспанку Донну Анну — на юну енергійну англійку Енн Уайтфілд, яка настирливо переслідує героя, бажаючи вийти за нього заміж. Глибинним мотивом її поведінки стає центральна для філософії Шоу ідея Життєвої сили, здатної вдосконалювати людство.

Шоу захоплювався драматургами, які тонко відчували театр, наприклад Чеховим. Під впливом російського колеги Шоу створив п’єсу «Будинок, де розбиваються серця» (1919). Автор п’єси не тільки звертається до театру Чехова, а й переосмислює його засади, готуючи ґрунт для появи драми абсурду в XX столітті.

У п’єсі «Назад до Мафусаїла» (1922) Шоу намагається дати світові нову філософію XX століття. Сюжет твору базується на фантастичному припущенні: якби люди змогли продовжити життя до 300 років, як персонаж Старого Заповіту Мафусаїл, вони б не повторювали помилок попередніх поколінь, і життя можна було б спрямувати у правильному напрямку. Історичну трагедію «Свята Іоанна» (1923) було створено за історичними джерелами. Вона остаточно підтвердила славу Шоу як найви-датнішого драматурга доби. Іронія і тут не зрадила авторові, і в трагедійну дію органічно вплелися комедійні ноти.

У 1925 році Шоу став лауреатом Нобелівської премії. Від чималого гонорару він відмовився, спрямувавши кошти на переклад англійською мовою творів шведських письменників.

Помер Шоу 2 листопада 1950 року у власному маєтку в містечку Ейот Сент-Лоренс. Він написав близько 60 п’єс. Але репутацію найвидатнішого англійського драматурга XIX — початку XX століть здобув завдяки п’єсі «Пігмаліон».

Add comment

Реклама
Яндекс.Метрика