Реклама

Sape


загрузка...

Шпаргалки - Сочинения на украинском языке

Прототипом Нори послужила норвезько-датська письменниця Лаура Кілер: саме її шлюб дав Ібсену матеріал для п’єси. Вона була палкою шанувальницею Ібсена і навіть написала продовження до його п’єси «Бранд» у формі роману під назвою «Дочки Бранда». Пізніше Лаура Кілер зустрічалася з Ібсеном у Копенгагені, відвідала його у Дрездені, постійно надсилала йому рукописи своїх творів — правду кажучи, дуже слабких та незрілих.

Ібсен виявляв батьківський, хоча й не без відтінку гумору, інтерес до екзальтованої молодої жінки та її шлюбу, й свої знамениті словечки («жайворонок», «ляльковий дім») вживав стосовно неї задовго до того, як задумав нову п’єсу. Правдою було й те, що фру Кілер позичила гроші без відома її чоловіка, внаслідок чого на якийсь час потрапила до клініки нервових хвороб. Отже, зовнішня подібність між Норою та Лаурою Кілер мала місце. Може, навіть і її чоловіку були притаманні деякі риси, якими Ібсен змалював свого Хельмера — чоловіка загалом цілком стандартного, якщо не говорити про останню сцену, коли у ньому нарешті прокидаються певні людські почуття. Щодо Нори, її портрет створений не за «взірцем», це жива жінка, задумана й народжена самим Ібсеном, і в її характері немає тих рис, що, наскільки нам відомо, були притаманні Лаурі Кілер.

Зрештою, не так важливо, звідки саме взяв Ібсен матеріал для свого твору. Набагато важливіше, що, починаючи з перших нотаток і закінчуючи купою чернеток і чистових варіантів, які є сьогодні у нашому розпорядженні, можна простежити за тим, як його герої набували плоть і кров, перетворювались на живих людей: кожен зі своєю долею, кожен по-своєму мотивує свої вчинки, але всі разом об’єднані у напруженому центральному конфлікті драми.

Надзвичайний успіх «Лялькового дому» в усьому світі лише почасти можна пояснити тим, що автор зосередився на створенні живого жіночого образу, зробивши його центром своєї п’єси — і це у тих умовах, що панували тоді у суспільстві. Чи жіноча це справа — розбиратися в питаннях, в яких захотіла розібратися Нора? Чи вчинила вона супроти Божих або людських законів? Чи мала вона попри все залишитися з Хельме-ром? Ось запитання, що викликали тоді збудження в Європі.

І якщо по сей день драма «Ляльковий дім» значиться у репертуарі театрів усього світу — від крайньої півночі до Австралії та Латинської Америки, її продовжують ставити в країнах, де «жіноче питання» стоїть далеко не однаково — то це тому, що відтворений Ібсеном конфлікт має загальний і позачасовий характер, а сувора простота його драматургії досягається не за рахунок спрощення дійових осіб.

Add comment

Реклама
Яндекс.Метрика