Реклама

Sape


загрузка...

Шпаргалки - Сочинения на украинском языке

Вірш «Поетичне мистецтво» — це вимога наблизити поезію до музики. Поет воліє відтінок, нюанс, віддаючи йому перевагу перед виразно означеним кольором. Верлен виступає проти логізованої, раціоналістичної поезії, поезії, заснованої на «убивчому дотепі, жорстокому розумі, нечистому сміхові, на красномовстві, риториці». Поет радить не надто дбати про добір несхибних слів, не звірятися на риму, брати ритм невиразний, плинний, прагнути до поєднання неясного з точним. Останню строфу Верлен закінчує іронічним вигуком: «А решта все — література», зневажливо взиваючи літературою все те, що, на його думку, книжне, штучне, позбавлене свободи й емоції, все, що протистоїть справжній поезії. Верлен не був теоретиком і до розумувань про поезію ставився неприхильно. Власне, і цей вірш — більше поетична практика, ніж обґрунтування цієї практики. Якщо дошукуватися в поглядах поета послідовності, не в усьому її можна знайти: проти рими, наприклад, Верлен іде походом у римованих рядках, білих віршів у нього нема зовсім. Уникає він і верлібра, хоч підвалини класичної версифікації він усе-таки розхитав, і має рацію Ремі де Гурмон, зазначаючи, що Верлен «мимоволі спричинив появу верлібра».

Add comment

Реклама
Яндекс.Метрика