Реклама

Sape


загрузка...

Шпаргалки - Сочинения на украинском языке

Оноре де Бальзак народився 20 травня 1799 року у французькому місті Турі. Його дід був селянином, а батько став юристом та відкрив власну контору. За Бонапарта батько майбутнього письменника отримав посаду помічника мера у Турі, а на схилі літ він переїхав до Парижа, де його призначили інтендантом. Від батька Оноре успадкував не тільки життєлюбство та енергію, а й самовпевненість.

З 1807 року Оноре навчається у Вандомському колежі. У 1813 році хлопець повертається до Тура, де завершує середню освіту. 1816 року стає вільним студентом паризької Школи права і відвідує лекції у Сорбонні, служить у нотаріальній конторі. Після закінчення у 1819 році правничого факультету університету Оноре де Бальзак здобув ступінь бакалавра і міг би зробити кар’єру в юриспруденції. Але у юнака інші плани: він вирішує стати письменником.

Невдача його першого твору — віршованої трагедії «Кромвель», зорієнтованої на естетичні канони класицизму,— не засмутила молодого автора. Він створює роман у листах «Стені, або Філософські хиби», де використовує досвід «Нової Елоїзи» Руссо та «Страждань молодого Вертера» Ґете. Роман залишається незавершеним: автору не вистачає майстерності.

Бальзак відточує перо на комерційних творах. Тогочасна «фабрика романів» використовувала популярні сюжети готичних романів, продукуючи романи жахів. Почав займатися цим і Бальзак, підписуючись псевдонімами. Невдовзі він спробував самостійно зайнятися книговидавничим бізнесом, але його спіткала невдача.

У 1829 році вийшов його перший «справжній» роман на історичну тему — «Останній з Шуанів». А першим художнім твором з сучасного життя стала повість «Гобсек» (1830), де постав красномовний образ лихваря-філософа. У цій повісті ми вперше знайомимося з родиною де Ресто, історія якої знайде продовження у «Людській комедії» — грандіозній епопеї, яка складається з 96 творів (романів, повістей, п’єс, оповідань). Письменник задумав всебічно змалювати майже півстоліття в житті французького суспільства, закономірності й тенденції його розвитку, головні рушійні сили. Окремі твори, з яких складається «Людська комедія», поєднуються між собою спільними дійовими особами — їх понад дві тисячі. Перед нами постають всі прошарки населення: від селян, дрібних буржуа та службовців, лікарів, адвокатів — до вищої аристократії, міністрів та всевладних банкірів.

Задум про об’єднання романів у гігантську епопею виник у Бальзака в 1834 році, коли вже вийшли друком і мали величезний успіх його твори «Шуани», «Гобсек», «Шагренева шкіра», «Ежені Гранде». Назвавши свою епопею «Людською комедією», Бальзак пов’язав свій задум подати широке полотно про життя Франції з «Божественною комедією» Данте.

Слід зазначити, що Бальзак був одним з небагатьох шанувальників Стендаля. Прочитавши «Пармський монастир», він присвятив цьому творові свій «Етюд про Бейля» (1840), а також тепло відгукнувся про роман в особистому листі до його автора. Бальзак назвав роман «великою та прекрасною книгою», «найкращою з усіх, що з’явилися за останні п’ятдесят років», «шедевром», правдивим, як «саме життя».

У листуванні між Бальзаком та Стендалем виникла характерна дискусія з приводу стилю. Обидва письменники були новаторами-реалістами, але позбавлений прикрас, лаконічний стиль Стендаля був протилежним до бальзаківського колористичного живопису, з його увагою до побутового, зовнішнього життя. Бальзака більше цікавило сучасне суспільство, Стендаля — людина, одвічні філософські питання.

На відміну від Стендаля, Бальзак був надзвичайно популярним, і не лише у Франції — адже у XIX столітті всі освічені європейці читали французькою. З далекої України писала Бальзакові листи таємнича незнайомка, аналізуючи роман «Шагренева шкіра», інші твори. Нею виявилася багата польська аристократка українського походження Евеліна Ганська, яка мешкала у власному маєтку Верхівня (неподалік від Бердичева). Вона листувалася з письменником упродовж багатьох років, між ними зав’язалися близькі стосунки.

Незадовго до смерті Бальзак обвінчався з Евеліною у Бердичеві. Через сто років обставини цієї події та подробиці перебування видатного французького письменника у Києві та на Житомирщині з’ясовував відомий український письменник Натан Рибак. Зібрані матеріали склали основу його роману «Помилка Оноре де Бальзака» (1940), уривок з якого поданий нижче.

Помер Бальзак 18 серпня 1850 року в Парижі внаслідок серцевого нападу.

Add comment

Реклама
Яндекс.Метрика