Андре Моруа. Стендаль

Шпаргалки - Сочинения на украинском языке

(Уривки)

...Стендаль зводить свого юного і великодушного героя з двома жінками, які належать до протилежних типів, і душа юнака розривається між ними; у героя завжди знаходиться могутній покровитель, і йому постійно шкодить ворог, страшенний негідник. Така незмінна схема романів Стендаля.

Отже, Стендаль 1827 року прочитав у газетах історію Антуана Берте. Вона глибоко зацікавила його з багатьох причин: передусім тому, що цей судовий процес — цілком готовий роман про роки учнівства молодої людини; а ще й тому, що молоді люди такого типу йому подобаються. Він любить енергію і вважає, що ця енергія властива саме таким, як Антуан Берте — дуже молодим і дуже бідним, освіченим, нещасливим і честолюбним. Серед людей такого типу і зустрічаються визначні натури, отже, Антуан Берте і його драма привертають до себе увагу Стендаля. З 1827 року він роздумує над долею Берте, але поки що не приступає до праці над своєю книгою: писати її він почне лише 1829 року. У роки Реставрації Стендаль, безумовно, не міг би її опублікувати; революція 1830 року надає йому сміливості, і 1831 року він може обнародувати свій твір.

Що зробив Стендаль з історії семінариста? Він сам ніби перевтілився в Антуана Берте; пані Мішу, першу жінку, за якою упадав Берте, він перетворив на пані де Реналь, героїню, значно прекраснішу, ніж реальна пані Мішу. Мадемуазель де Кордон стала Матильдою де ла Моль; абат Райян — жахливим абатом Кастанедом, ватажком негідників, а пан де Кордон — паном де ла Моль, магом-чарівником. Одне слово, у рамки реальної життєвої драми Стендаль увів своїх маріонеток. Коли письменник закінчував книгу, він, бажаючи лишитись вірним реальному життю, повинен був примусити Жульєна Сореля вбити пані де Реналь. Перед вами дуже цікавий приклад взаємовідносин між конфліктом роману і життєвим конфліктом: вивчіть персонажів, описаних у «Червоному і чорному», і це вбивство здасться вам неправдоподібним. Жульєн надто розумний і благородний, щоб стати вбивцею пані де Реналь, а сама пані де Реналь надто зворушлива, щоб можна було наважитись убити її. Однак Стендаль бажав лишитися вірним реальності, і він зберіг у романі вбивство. Та ось виявилося, що саме цей епізод прекрасний. Нічого не буває геніальнішим за життя.

Тут слід зробити кілька зауважень. Багато хто з критиків розглядали цю розв’язку як малоправдоподібну і закидали Стендалю те, що він переходить на скоромовку саме там, де потрібні докладні пояснення. Навіть Меріме вважав, що Жульєн жорстокий. Я ж, як і Ален, навпаки, переконаний, що розв’язка справді чудова. Дія тут мусить бути стрімкою, для внутрішніх монологів немає місця, бо у Жульєна рішення і дія нерозривні. Все відбувається так, ніби Жульєн віддає військовий наказ самому собі. Подібно до того, як одного дня він наважився: «О другій годині ночі я увійду до кімнати пані де Реналь»; так само, як він, дізнавшися про те, яке зло вона йому заподіяла, вирішив: «Я її вб’ю»,— і з тієї хвилини він уже більше не роздумує. І все ж чи кохав він її? Немає сумніву. Але ж ідеал Жульєна — не вірність коханню, а вірність власній гордині. Він убиває без ненависті, як кохає без любові. Це вияв його сили волі. Дати самому собі клятву і дотримати її — ось його мораль. Він не боїться померти передусім тому, що мужньо зустріти смерть відповідає його уявленню про честь; тому, що Жульєн ніколи не був щасливий і не дорожить життям.

І тут виникає дивовижна ситуація, яка прояснює складний сюжет книги. Пані де Реналь не вмирає від рани. Вона досить швидко одужує і не тільки не проймається ненавистю до Жульєна, але навіть не засуджує його за те, що він мстився їй за вчинок, про який вона тепер сама жалкує і в якому розкаюється. Пані де Реналь приходить до Жульєна у в’язницю, бажаючи примусити його подати апеляцію про пом’якшення вироку, від чого він уперто відмовляється. Вона все ще кохає його, хоч він стріляв у неї. У свою чергу Жульєн, побачивши знову цю напрочуд просту і природну жінку, яка ніколи не перебільшує своїх почуттів, зрозумів, що нікого не кохав, крім неї.

Що йому страта, до якої він приречений, коли пані де Реналь може щодня приходити до нього у в’язницю! Нарешті він зрозумів: єдине справжнє щастя у цих миттєвостях, сповнених ніжності, коли розмовляють про дрібниці, що перериваються поцілунками. І ось, на мою думку, найважливіший урок роману: саме тому, що Жульєн опинився у в’язниці і що в нього у буквальному розумінні немає майбутнього, він нарешті зцілився від честолюбства. Тільки тепер він ладен жити і насолоджуватися сьогоднішнім днем. І пані де Реналь багато в чому поділяє його безтурботність і світлу радість.

Така докорінна різниця між природою кохання і природою честолюбства. Кохання живе сьогоднішнім і минулими спогадами, у цьому воно черпає простодушні, але справжні радощі; честолюбство чекає радощів від майбутнього, яке воно силкується створити. Ось чому честолюбство майже завжди буває обдуреним, бо майбутнє не належить людині. Фатальний випадок чатує на честолюбця, випадок, який може в одну мить звести нанівець терплячі зусилля тридцяти років. Най-геніальніші люди намагалися уберегти себе від фатального збігу обставин, все передбачити, заздалегідь все знешкодити, щоб уникнути грози. Але жоден з них не досяг у цьому успіху. В той час як закоханий, збираючи квіти у ті хвилини, коли вони розцвітають, насолоджується радощами сьогодення, він, крім того, ще й уготовляє собі солодкі спогади. Любов, я маю на увазі, звичайно, любов істинну, і повна внутрішня гармонія, яка виникає внаслідок абсолютної щирості,— ось єдині справжні блага, у яких людина може бути певного. Лицемірство врятувало б Жульєна і в нього знайшлися б могутні покровителі, коли б він пішов на яку-небудь політичну або релігійну угоду. Лицемірство, можливо, приносить вигоду відразу або у далекому майбутньому у вигляді власності або успішної кар’єри, але воно несумісне з щастям. Це дорога серцю Стендаля думка, і він висловлює її в усіх своїх романах.

Урок цієї історії? їх кілька. Перший такий: ніколи не слід жаліти, що людиною опановують пристрасті. Це все одно, як жаліти, що людина є людиною. Ким був би Жульєн без честолюбства і без кохання? Непомітним селянином, педантичним, а згодом — вульгарним лакеєм. Пристрасть — єдина сила, яка підносить людину над твариною. Для цього пристрасті мають бути високими, але, щоб стати високими, вони повинні існувати. Без кохання Фабріціо був би банальним ловеласом. Граф Моска був би без пристрасті вартий не більше, ніж принц Пармський. Тільки завдяки пристрасті Люсьєну Левену вдається позбавитись дрібної вразливості. Стендаль любить людей з італійським складом душі, він віддає перевагу несамовитим натурам перед натурами м’якшими.

Другий урок Стендаля, і урок найпіднесеніший, полягає у тому, що вище за пристрасть справжнє почуття. Адже пристрасть — це свого роду хвороба, безумовно, необхідна і така,

що, коли людина від неї одужує, очищає її душу від певної плісняви, але завдає часто болісних страждань. Справжнє почуття, навпаки,— здоровий і стабільний стан людини, якого вона досягає, пройшовши через полум’я пристрастей. Більш високим, ніж пристрасть-честолюбність, яка виявляється у прагненні підкорити собі інших, є почуття-честолюбність — це прагнення підкоритися самому. Можливо, до такої честолюбності піднісся під час свого перебування на острові Святої Єле-ни кумир Стендаля і Жульєна Сореля — Наполеон. Справді, хіба був імператор будь-коли величніший, ніж у роки заслання на цьому острові, де, втративши усяку надію, він перечитував Корнеля і захоплювався абстрактною величчю його героїв?

Так само вище за кохання-пристрасть, яка заподіяла стільки страждань і самому Стендалю, і героям його романів, стоїть любов-почуття, якій ніщо не загрожує, бо вона належить до внутрішнього світу людини і невразлива для зовнішніх подій. Говорячи про любовні втіхи, Стендаль міркує іноді цинічно. Він допускає — і навіть радить,— щоб люди прагнули їх заради душевного спокою. Але він знає — і це знають його герої,— що такого роду втіхи швидкоплинні і не відіграють серйозної ролі у житті. Він знає також, що кохання-честолюбність, яке намагається задовольнити гордість і самовдоволення (кохання Жульєна до Матильди), лишається слабким і вразливим. Кохання-честолюбність — це почуття дріб’язкове і підозріле. Людина, охоплена таким почуттям, весь час побоюється принизити себе в очах іншого. Цій людині важливе не стільки саме кохання, скільки думка інших людей щодо нього. Щоб вести любовну гру, людина, не вагаючись, удається до кокетування як засобу кристалізації почуття.

Істинна любов не боїться коханої істоти; людина, кохаючи, добровільно і свідомо обеззброюється, вступаючи у любовний двобій. У фіналі «Червоного і чорного» пані де Реналь не може і не хоче примусити Жульєна страждати; так само і моя Ізабелла в романі «Мінливості кохання» не хоче примусити страждати Філіппа. Обидва знають, що їхні кохані не дадуть жодного приводу для ревнощів. Проте їхнє кохання вище за злети пристрасті, бо, коли віра в жінку безмежна, вона підносить душу. Людська натура така недовершена, але душа, охоплена високим почуттям, підкоряє ниці пориви. «Любов у піднесених натур зміцнюється своєрідною величчю, яка жене геть сумніви». Таким є Корнель, таким часто буває і Стендаль. їхня любов далека від романтичного кохання, балакучого і надмірного. Однак, як зазначає Ален, романтика підносить кохання над правилами суспільства і поза ними. Але, щоб досягти романтичного, зовсім не обов’язково жити на вершині скелі або перебувати у в’язниці. Люди, справді романтичні, споруджують добре укріплену фортецю на схованих вершинах своєї душі.

Такий урок роману «Червоне і чорне». Я бажаю вам добре зрозуміти його і, піднявшися над своїми пристрастями, пізнати справжні почуття — піднесене честолюбство і ніжну любов. Бо у цьому — секрет щастя. Доки людина залежить від поглядів інших людей і подій зовнішнього світу, вона надзвичайно вразлива і обов’язково нещасна. Романтичне, як чудово показав Гегель,— це конфлікт між поезією серця, втіленою у герої, і прозаїчною дійсністю. За рицарських часів герой бився з невірними і з вітряками; за часів Стендаля герой б’ється з урядом і з негідниками. Сьогодні, як і вчора, кожний «знаходить перед собою безглуздий і ніби зачарований світ, який він повинен перемогти... Зокрема, молоді люди — це нові лицарі, які мають прокласти собі шлях, борючись в умовах меркантильного світу». Герой може знайти душевний спокій лише у тому разі, коли віднині залежатиме тільки від власної думки або від думки іншої благородної людини, на яку він може покластися, як на самого себе. У такому разі він врятований.

Ось істини, які знаходимо у Стендаля і тільки у нього. Саме тому Стендаль має читачів у наші дні.

Читайте по этой теме:
Афоризми Стендаля
Ілля Еренбург. Уроки Стендаля
Єлизавета Старинкевич. Зауваження перекладача
Дмитро Затонський. Стендаль І XX століття
Андре Моруа. Стендаль
Стендаль (1783—1842)

Читайте также сочинения:

• Джордж Бернард Шоу (1856—1950)
• Микола Павлов. Феномен Шоу для Українського читацтва
• Моріс Метерлінк (1862—1949)
• Леся Українка. З листа до Володимира Гнатюка
• Костянтин Станіславський. В гостях у Метерлінка
• Леся Українка. Європейська Соціальна Драма В Кінці Xix Століття
• Наталя Кобрянська. Про Нору Ібсена
• Ганс Гейбергь. Народжений Художником. Портрет Ібсена
• Михайло Рудницький. Кнут Гамсун
• Михайль Семенко. Кнут Гамсун
• Генрік Ібсен (1828—1906)
• Всеволод Ткаченко. Метеор світової поезії
• Оскар Уайльд (1854-1900)
• Кнут Гамсун (1859—1952)
• Поль Верлен (1844—1896)
• Григорій Кочур. Поезія Верлена
• Артюр Рембо (1854—1891)
• Віталій Коротич. Листя безсмертних трав
• Шарль Бодлер (1821—1867)
• Дмитро Павличко. «Квіти зла»
• Федір Тютчев (1803—1873)
• Афанасій Фет (1820—1892)
• Уолт Уїтмен (1819—1892)
• Федір Достоєвський (1821—1881)
• Лев Толстой (1828—1910)
• Антон Чехов (1860—1904)
• Гілберт Кійт Честертон. Вікторіанська доба в літературі
• Чарлз Персі Сноу. Діккенс
• Іван Тургенєв (1818—1883)
• Передмова до «Людської Комедії»
• Гюстав Флобер (1821-1880)
• Григорій Кочур. Перший роман Флобера
• Дмитро Затонський. Гюстав Флобер i ми
• Дмитро Наливайко. «Пані Боварі» Та її автор
• Чарлз Діккенс (1812—1870)
• Оноре Де Бальзак (1799—1850)
• Андре Моруа. Стендаль
• Афоризми Стендаля
• Ілля Еренбург. Уроки Стендаля
• Єлизавета Старинкевич. Зауваження перекладача
• Стендаль (1783—1842)
• Дмитро Затонський. Стендаль І XX століття
• «Людина, байдужа до рідної мови,- дикун» (К. Паустовський)
• Допоки зростаєш - дорогу життя прокладаєш
• Добра дитина - батькам сад, лиха дитина - горе
• Де любов у хаті, там люди багаті
• «З віку передано - передамо у віки» (Борис Олійник)
• Мистецтво - це суспільна вартість (Б.-І. Антонич)
• «Перевага там, де сміла сила в правім бою» (Б. Грінченко)
• Скромність - прикраса мудрості
• «Чиста совість є правдивою та єдиною радістю» (Феофан Прокопович)
• Діалог автора і читача у постмодерністському романі У. Еко «Ім'я троянди»
• Особливості матеріалізації овідієвих метаморфоз у романі К. Рансмайра «Останній світ»
• Мотиви перестороги у творах визначних письменників xx століття
• Антивоєнний пафос у творчості визначних письменників xx століття
• Своєрідність сатири ХХ століття
• Єднання життя і мистецтва в епоху постмодернізму
• Мотиви перестороги в романі А. Камю «Чума»
• Тема людської пам'яті в оповіданні Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Cпа...»
• Апокаліптичне бачення подій другої світової війни у вірші «Фуга cмерті» Пауля Целана
• Вираження трагедії голокосту в поезії «Фуга смерті» Пауля Целана
• Чи врятує людину кохання? (за романом К. Гамсуна «Пан»)
• Cвоєрідність поетичного бачення Б. Пастернака
• Особливості сатири в романі М. Булгакова «Майстер i Маргарита»
• Тема добра і зла в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита»
• «Рукописи не горять» (М. Булгаков про роль і долю митця)
• Новаторство «Епічного театру» Б. Брехта
• Художні особливості поезії поетів-символістів xx століття
• Поетична символіка лірики О. Блока
• Ліризм прози і поезії І. О. Буніна
• Основні мотиви лірики А. Ахматової
• Пізня поезія Анннi Ахматової -відображення трагедії часу
• Гуманістична позиція автора в розкритті образу героя в оповіданні О. І. Купріна «Гранатовий браслет»
• Реальність і міфотворчість як стильові особливості новели Ф. Кафки «Перевтілення»
• Тема вічної пам'яті у віршах Гійома Аполлінера «Міст Мірабо» та «Зарізана голубка і водограй»
• Духовна і образна сила поезії Рільке
• «Пісня над піснями» Шолом-Алейхема - ліричний і символічний роман про кохання
• Протиставлення дійсності та ідеалу у поезії Бодлера
• Поет - бездомний корабель в океані життя (вірш «П'яний корабель» Артюра Рембо)
• Проблематика роману О. Вайльда «Портрет Доріана Грея»
• Тема пошуку у п'єсі М. Метерлінка «Синій птах»
• Тема недосягаемой мечты в стихотворении Ш. Бодлера «Плавание»
• «Одухотворення» світу у п'єсі Моріса Метерлінка «Синій птах»
• Новаторство драматургії Г. Ібсена
• Аналітична композиція у п'єсах Г. Ібсена
• Зміст назви драматичного твору Г. Ібсена «Ляльковий дім»
• Нора Хельмер - особистість чи «Лялька»? (на матеріалі «реалістичної драми» Г. Ібсена «Ляльковий дім»)
• Суперечливий образ Анни Кареніної
• Новаторство Чехова-драматурга
• Проблема життєвої мети і призначення людини у п'єсі А. П. Чехова «Чайка»
• Людина і природа у поезії Ф. Тютчева
• Новаторство поезії Волта Вітмена
• «Я блукаю і кличу душу свою...» (В. Вітмен)
• Поетичне новаторство символістів
• Тема недосяжної мрії у вірші Ш. Бодлера «Плавання»
• Теорія Раскольникова, її антигуманістичний смисл (за романом Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»)
• Гуманістичний пафос, етика добра
• Духовні пошуки головних героїв роману Л. М. Толстого «Війна і мир»
• Л. Толстой - майстер зображення внутрішнього стану героїв
• Народ і влада в романі Л. М. Толстого «Війна і мир»
• Трагізм протистояння особистості суспільству в романі Л. М. Толстого «Анна Кареніна»
• «Він так і залишився холодним уламком біля гарячого серця дівчини...» (за п'єсою Б. Шоу «Пігмаліон»)
• Мовне питання - проблема Англії... i України
• Викриття індивідуалістичного свавілля в романі Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»
• «Людська комедія» Оноре Бальзака -Грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини xix століття
• Оноре Бальзак - знавець людських пристрастей і рушійних сил суспільного розвитку
• Неоднозначність образу Гобсека в однойменній повісті Оноре Бальзака
• Роль авантюрної інтриги у романі Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста»
• Гуманістичний смисл роману Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста»
• Проблема виховання у романі Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста»
• Інтелектуальне і моральне перетворення Елізи Дулітл (за п'єсою Б. Шоу «Пігмаліон»)
• Тема дитинства у творах Ч. Діккенса
• Сучасна Стендалю Франція в романі «Червоне і чорне»
• Жіночі образи роману Стендаля «Червоне і чорне»
• Хто винен у трагедії Жульєна Сореля?
• Алегоричний зміст і гуманістичне спрямування «Божественної комедії» Данте
• Краса і щирість людських почуттів у ліриці Петрарки
• Трагічне і комічне в образі Дон Кіхота (за романом М. де Сервантеса «Дон Кіхот»)
• Дон Кіхот і Санчо Панса як уособлення двох життєвих позицій
• Конфлікт між ідеалом і дійсністю в романі Сервантеса «Дон Кіхот»
• Філософська глибина та гуманістична наснага трагедії Шекспіра «Гамлет»
• Сонети - це ключ, котрим Шекспір відкрив своє серце (У. Вордсворт)
• Гамлет - ідеальний герой свого часу
• Вічність проблем трагедії «Гамлет», або чим близький Гамлет сучасній людині?
• Поема Вергілія «Енеїда» як літературна обробка римських легенд про Троянця Енея
• Поетизація звитяги й патріотичного служіння державі в «Енеїді» Вергілія
• Що я відкрив для себе в давньокласичній східній поезії? (на прикладі творів Омара Хайяма та Нізамі Гянджеві)
• Жанрові особливості давньокласичної східної поезії
• Ліризм і філософічність поезії Омара Хайяма
• Внутрішній світ і почуття людини в поезії Омара Хайяма (на прикладі прочитаних творів)
• Історична правда та вигадка в середньовічному епосі «Пісня про Роланда»
• Духовний і моральний сенс подорожі героя в потойбічний світ у «Божественній комедії» Данте
• Ахілл і Одіссей як уособлення мужності і відваги, людського розуму (за «Іліадою» та «Одіссеєю» Гомера)
• Значення творчості Есхіла для розвитку драматурги
• Міф про Прометея та його відтворення в трагедії Есхіла «Прометей закутий»
• Ідея жертовності та стійкості в трагедії «Прометей закутий» Есхіла
• Священні книги народів світу як пам'ятки світової культури (тези до виступу з проблем твору)
• Особливості міфологічного мислення людини античної епохи (на прикладі прочитаних міфів)
• Гуманізм Гомерового епосу
• Гомерів епос як енциклопедія життя давніх греків
• Тарас Бульба - Народний герой (за однойменною повістю М. Гоголя)
• Порівняльна характеристика Остапа та Андрія (за повістю М. Гоголя «Тарас Бульба»)
• Патріотизм балади Р. Л. Стівенсона «Вересковий мед»
• Чим приваблює мене знаменитий детектив Шерлок Холмс?
• Історія англії очима видатного романіста В. Скотта (за романом «Айвенго»)
• Порівняльна характеристика айвенго i Річарда Левове серце (за романом В. Скотта «Айвенго»)
• Порівняльна характеристика Ровени та Ребекки (за романом В. Скотта «Айвенго»)
• Україна і народ у повісті М. Гоголя «Тарас Бульба»
• Спільне та відмінне байки I. Крилова «Вовк та ягня» та однойменної байки езопа
• У чому секрет довголіття байки?
• Ебінізер Скрудж - головний герой «Різдвяної пісні у прозі» Ч. Діккенса
• Подорож Скруджа у часі та просторі
• Гімн звичайній людині-трудівнику, силі її характеру і витримці у романі Д. Дефо «Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо»
• Особливості пригодницького роману Ж. Верна
• Чи хотів би я, щоб моїм другом став Дік Сенд із роману Жуля Верна «П'ятнадцятирічний капітан»?
• Уславлення людських чеснот у казці братів Грімм «Пані метелиця»
• Народної мудрості джерело (твір на тему прислів'я)
• Навіщо відьмі помело
• Роль народної казки у вступі до поеми О. С. Пушкіна «Руслан і Людмила»
• Якщо у серце попадають скалки дзеркала троля(за казкою Г. X. Андерсена «Снігова королева»)
• Хто сильніший за снігову королеву? (за казкою Г. К. Андерсена «Снігова королева»)
• Друзі Мауглі
• Мауглі - вихованець джунглів (за однойменною казкою Р. Кіплінґа)
• Сонячний світ дитинства в романі М. Твена «Пригоди Тома Сойєра»
• Реалістичні та романтичні елементи в повісті М. Гоголя «Шинель»
• Трагізм долі «маленької людини» в повісті М. Гоголя «Шинель»
• Духовний світ людини в романі Олександра Пушкіна «Eвгеній Онєгін»
• Образ Татьяни Ларіної (за романом Олександра Пушкіна «Євгеній Онєгін»)
• Мотиви свободи і самотності лірики М. Ю. Лермонтова
• Роль композиції роману «Герой нашого часу» у розкритті характеру Печоріна
• Печорін як «герой нашого часу» в романі Михайла Лермонтова
• Образ України у творчості М. В. Гоголя
• Тема кохання у поезіях Гайне
• Провідні мотиви творчості Дж. Байрона
• Історична основа та романтичний міф у поемі Дж. Байрона «Мазепа»
• Філософське осмислення єдності природи і людини в «Кримських сонетах» А. Міцкевича
• Основні мотиви лірики О. С. Пушкіна
• Роман «Евгеній Онєгін» -«енциклопедія російського життя»
• МОРАЛЬНИЙ СЕНС ІСТОРІЇ ЗЛЕТУ Й ПАДІННЯ КРИХІТКИ ЦАХЕСА У ТВОРІ Е. Т. А. ГОФМАНА
• Контраст потворного і прекрасного у творі Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер»
• ПРОТИСТОЯННЯ Г. ГЕСЛЕРА Й В. ТЕЛЛЯ ЯК УСВІДОМЛЕННЯ ВІЧНОГО КОНФЛІКТУ ВІЛЬНОЇ ОСОБИСТОСТІ Й ТИРАНІЧНОЇ ВЛАДИ
• «Я тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого» (образ Мефістофеля у трагедії Ґете «Фауст»)
• СУТНІСТЬ І РОЗГОРТАННЯ КОНФЛІКТУ МІЖ ОДУХОТВОРЕНІСТЮ ТА ФІЛІСТЕРСТВОМ У ТВОРІ Е. Т. А. ГОФМАНА «КРИХІТКА ЦАХЕС НА ПРІЗВИСЬКО ЦИННОБЕР»
• КОНФЛІКТ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ З РЕАЛЬНІСТЮ В ЛІРИЦІ Г. ГАЙНЕ
• «Любов! Блаженство! Серце! Бог!» (тема кохання в трагедії Ґете «Фауст»)
• Учителі пана Журдена. Якими я їх бачу? (за комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич»)
• Суть протистояння Фауста і Мефістофеля у трагедії Й. В. Ґете «Фауст»
• Що висміює Мольєр? (за комедією «Міщанин-шляхтич»)
• Художня своєрідність класицистичної драми
• Над чим сміється Мольєр у комедії «Міщанин-шляхтич»?
• ПРОБЛЕМАТИКА ТА ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМЕДІЇ МОЛЬЕРА «МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ»
• ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ ЕВОЛЮЦІЇ СЕХИСМУНДО (за п'єсою П. Кальдерона «Життя — це сон»)
• БАЖАННЯ ТА МОЖЛИВОСТІ ЛЮДИНИ ВПЛИВАТИ НА ДОЛЮ, ФАТУМ (за п'єсою П. Кальдерона «Життя — це сон»)

• Шпаргалки. Презентации
• Стендаль (1783-1842)
• Афоризмы Стендаля
• Илья Эренбург. Уроки Стендаля
• Елизавета Старинкевич. Замечания переводчика
• Дмитрий Затонский. Стендаль и XX века
• Андре Моруа. Стендаль
• В одном сердце две любви не поместятся
• Где любовь в доме, там люди богаты
• Хороший ребенок - родителям сад, плохой ребенок - горе
• Пока растешь - дорогу жизни прокладываешь
• «Человек, равнодушный к родному языку, - дикарь» (К. Паустовский)
• С ВОЗРАСТА ПЕРЕДАНО - передает в ВЕКА (Борис Олейник)
• Искусство - это общественная стоимость (Б.-И. Антоныч)
• «Преимущество там, где смелая сила в правом бою» (Б. Гринченко)
• Скромность - украшение мудрости
• Особенности материализации Овидиевых метаморфоз в романе К. Рансмайр «Последний мир»
• Мотивы предостережения в произведениях выдающихся писателей xx века
• Антивоенный пафос в творчестве выдающихся писателей хх века
• Своеобразие сатиры ХХ века
• Единение жизни и искусства в эпоху постмодернизма
• Cпасет ли человека любовь? (По роману К. Гамсуна «Пан»)
• Жизнеподобный сюжет и философско-символический смысл повести-притчи Э. Хемингуэя «Старик и море»
• Особенность творческой манеры Э. Хемингуэя
• «Война разрушает наши души» (Э. Хемингуэй)
• Когда вернется ангел? (По новелле Г. Маркеса «Старик с крыльями»)
• «Театр абсурда» Эжена Ионеско
• Диалог автора и читателя в постмодернистском романе У. Эко «Имя розы»
• Диалог автора и читателя в постмодернистском романе У. Эко «Имя розы»
• Новаторство «Эпического театра» Б. Брехта
• Мотивы предостережения в романе А. Камю «Чума»
• Тема человеческой памяти в рассказе Г. Белля «Путник, когда ты придешь в Спа ...»
• Апокалиптическое видение событий Второй мировой войны в стихотворении «Фуга Cмерть» Пауля Целана
• Выражение трагедии Холокоста в поэзии «Фуга смерти» Пауля Целана
• Життєподібний сюжет і філософсько-символічний зміст повісті-притчі Е. Хемінгуея «Старий і море»
• Особливість творчої манери Е. Хемінгуея
• «Війна руйнує наші душі» (Е. Хемінгуей)
• Коли повернеться ангел? (за новелою Г. Маркеса «Стариган з крилами»)
• «Театр абсурду» Ежена Йонеско
• Своеобразие поэтического видения Пастернака
• Особенности сатиры в романе Булгакова «Мастер и Маргарита»
• Тема добра и зла в романе М. Булгакова «Мастер и Маргарита»
• «Рукописи не горят» (М. Булгаков о роли и судьбе художника)
• Поэтическая символика лирики А. Блока
• Лиризм прозы и поэзии И. А. Бунина
• Основные мотивы лирики А. Ахматовой
• Поздняя поэзия Анны Ахматовой-отображение трагедии времени
• Тема вечной памяти в стихах Гийома Аполлинера «Мост Мирабо» и «Зарезанная голубка и фонтан»
• Духовная и образная сила поэзии Рильке
• «Песня над песней» Шолом-Алейхема-лирический и символический роман о любви
• Художественные особенности поэзии поэтов-символистов xx века
• «Одухотворение» мира в пьесе Мориса Метерлинка «Синяя птица»
• Новаторство драматургии Ибсена
• Аналитическая композиция в пьесах Ибсена
• Нора Хельмер - личность или «Кукла»? (На материале «реалистической драмы» Г. Ибсена «Кукольный дом»)
• Содержание названия драматичного произведения Ибсена «Кукольный дом»
• Гуманистическая позиция автора в раскрытии образа героя в рассказе А. И. Куприна «Гранатовый браслет»
• Реальность и мифотворчество как стилевые особенности новеллы Ф. Кафки «Превращение»
• Новаторство поэзии Уолта Уитмена
• «Я брожу и кличу душу свою ...» (В. Уитмен)
• Поэтическое новаторство символистов
• Противопоставление действительности и идеала в поэзии Бодлера
• Проблематика романа О. Уайльда «Портрет Дориана Грея»
• Тема поиска в пьесе М. Метерлинка «Синяя птица»
• Народ и власть в романе Л. Н. Толстого «Война и мир»
• Трагизм противостояния личности обществу в романе Л. Н. Толстого «Анна Каренина»
• Противоречивый образ Анны Карениной
• Новаторство Чехова-драматурга
• Проблема жизненной цели и назначение человека в пьесе А. П. Чехова «Чайка»
• Человек и природа в поэзии Ф. Тютчева
• «Он так и остался холодным осколком у горячего сердца девушки ...» (по пьесе Б. Шоу «Пигмалион»)
• Языковой вопрос - проблема Англии ... и Украины
• Разоблачение индивидуалистического произвола в романе Ф. М. Достоевского «Преступление и наказание»
• Теория Раскольникова, ее антигуманистическиq смысл (по роману Ф. М. Достоевского «Преступление и наказание»)
• Гуманистический пафос, этика добра и любви к людям в романе Ф. М. Достоевского «Преступление и наказание»
• Духовные искания главных героев романа Л. Н. Толстого «Война и мир»
• Л. Толстой - мастер изображения внутреннего состояния героев
• «Человеческая комедия» Оноре Бальзака - Грандиозная энциклопедия жизни Франции первой половины xix века
• Оноре Бальзак - знаток человеческих страстей и движущих сил общественного развития
• Неоднозначность образа Гобсека в одноименной повести Оноре Бальзака
• Роль авантюрной интриги в романе Диккенса «Приключения Оливера Твиста»
• Гуманистический смысл романа Ч. Диккенса «Приключения Оливера Твиста»
• Проблема воспитания в романе Диккенса «Приключения Оливера Твиста»
• Интеллектуальное и моральное превращение Элизы Дулитл (по пьесе Б. Шоу «Пигмалион»)
• Тема детства в произведениях Ч. Диккенса
• Современная Стендалю Франция в романе «Красное и черное»
• Женские образы романа Стендаля «Красное и черное»
• Кто виноват в трагедии Жульена Сореля?
• Красота и искренность человеческих чувств в лирике Петрарки
• Трагическое и комическое в образе Дон Кихота (по роману Сервантеса «Дон Кихот»)
• Дон Кихот и Санчо Панса как олицетворение двух жизненных позиций
• Конфликт между идеалом и действительностью в романе Сервантеса «Дон Кихот»
• Философская глубина и гуманистическое воодушевление трагедии Шекспира «Гамлет»
• Сонеты - это ключ, которым Шекспир открыл свое сердце (У. Вордсворт)
• Гамлет - идеальный герой своего времени
• Вечность проблем трагедии «Гамлет», или чем близок Гамлет современному человеку?
• Поэма Вергилия «Энеида» как литературная обработка римских легенд о троянце Энее
• Поэтизация победы и патриотического служения государству в «Энеиде» Вергилия
• Что я открыл для себя в класической восточной поэзии? (На примере произведений Омара Хайяма и Низами Гянджеви)
• Жанровые особенности древнекласичной восточной поэзии
• Лиризм и философичность поэзии Омара Хайяма
• Внутренний мир и чувства человека в поэзии Омара Хайяма (на примере произведений)
• Историческая правда и вымысел в средневековом эпосе «Песнь о Роланде»
• Духовный и нравственный смысл путешествия героя в потусторонний мир в «Божественной комедии» Данте
• Аллегорический смысл и гуманистическое движение «Божественной комедии» Данте
• Ахилл и Одиссей как олицетворение мужества и отваги, человеческого ума («Илиада» и «Одиссея» Гомера)
• Значение творчества Эсхила для развития драматурги
• Миф о Прометее и его воспроизведение в трагедии Эсхила «Прометей прикованный»
• Идея жертвенности и стойкости в трагедии «Прометей прикованный» Эсхила
• Священные книги народов мира как памятники мировой культуры (тезисы к выступлению по проблемам произведения)
• Особенности мифологического мышления человека античной эпохи (на примере мифов)
• Гуманизм Гомеровского эпоса
• Гомеров эпос как энциклопедия жизни древних греков
• Тарас Бульба - Народный герой (по одноименной повести Н. Гоголя)
• Сравнительная характеристика Остапа и Андрея (по повести Н. Гоголя «Тарас Бульба»)
• Патриотизм баллады Р. Л. Стивенсона «Вересковый мед»
• Чем привлекает меня знаменитый сыщик Шерлок Холмс?
• История Англии глазами выдающегося романиста В. Скотта (по роману «Айвенго»)
• Сравнительная характеристика Айвенго i Ричарда Львиное сердце (по роману В. Скотта «Айвенго»)
• Сравнительная характеристика Ровены и Ребекки (по роману В. Скотта «Айвенго»)
• Украина и народ в повести Н. Гоголя «Тарас Бульба»
• Общие и отличительные черты басни И. Крылова «Волк и ягненок» и одноименной Басни Эзопа
• В чем секрет долголетия басни?
• Эбинизер Скрудж - главный герой «Рождественская песня в прозе» Диккенса
• Путешествие Скруджа во времени и пространстве
• Гимн обычному человеку-труженику, силе его характера и выдержке в романе Д. Дефо «Жизнь и необыкновенные и удивительные приключения Робинзона Крузо»
• Особенности приключенческого романа Ж. Верна
• Хотел бы я, чтобы моим другом стал Дик из романа Жюля Верна «Пятнадцатилетний капитан»?
• Народной мудрости источник (сочинение на тему пословицы)
• Прославление человеческих достоинств в сказке братьев Гримм «Госпожа Метелица»
• Зачем ведьме помело
• Роль народной сказки во вступлении к поэме А. С. Пушкина «Руслан и Людмила»
• Если в сердце попадают осколки зеркала троллей (По сказке Г. X. Андерсена «Снежная королева»)
• Кто сильнее королевы? (По сказке Г. К. Андерсена «Снежная королева»)
• Друзья маугли
• Маугли - воспитанник джунглей (по одноименной сказке Р. Киплинга)
• Солнечный мир детства в романа М. Твена «Приключения Тома Сойера»
• Реалистичные и романтические элементы в повести Н. Гоголя «Шинель»
• Трагизм судьбы «маленького человека» в повести Н. Гоголя «Шинель»
• Духовный мир человека в романе Александра Пушкина «Евгений Онегин»
• Образ ТатьянЫ Лариной (по роману Александра Пушкина «Евгений Онегин»)
• Мотивы свободы и одиночества лирики М. Ю. Лермонтова
• Роль композиции романа «Герой нашего времени» в раскрытии характера Печорина
• Печорин как «Герой нашего времени» в романе Михаила Лермонтова
• Образ Украины в творчестве Н. В. Гоголя
• Тема любви в поэзии Гейне
• Ведущие мотивы творчества Дж. Байрона
• Историческая основа и романтический миф в поэме Дж. Байрона «Мазепа»
• Философское осмысление единства природы и человека в «Крымских сонетах» А. Мицкевича
• Основные мотивы лирики А. С. Пушкина
• Роман «Евгений Онегин» - «энциклопедия русской жизни»
• Я той силы часть, Что делает лишь добро, желая Лишь зла» (образ Мефистофеля в трагедии Гете «Фауст»)
• Противостояние Г. Геслера И В. Телль как осознание вечного конфликта свободной личности и тиранической власти
• Контраст уродливого и прекрасного в произведении Гофмана «Крошка Цахес по прозвищу Циннобер»
• Моральный смысл истории взлета и падения Крошки Цахес в произведениях Э. Т. А. Гофмана
• Сущность и развертывание конфликта между одухотворенностью и филистерством в произведениях Э. Т. А. Гофмана «Крошка Цахес по прозвищу Циннобер»
• Конфликт лирического героя с реальностью в лирике Гейне
• Художественное своеобразие классицистической драмы
• Что высмеивает Мольер? (По комедии «Мещанин во дворянстве»)
• Учителя господина Журдена. Какими я их вижу? (По комедии Мольера «Мещанин во дворянстве»)
• Суть противостояния Фауста и Мефистофеля в трагедии И. В. Гете «Фауст»
• «Любовь! Блаженство! Сердце! Бог! »(Тема любви в трагедии Гете« Фауст »)
• Над чем смеется Мольер в комедии «Мещанин во дворянстве»?
• Причины и последствия эволюции Cехисмундо (по пьесе П. Кальдерона Жизнь - это сон)
• Желание и возможности человека влиять на судьбу, фатум (по пьесе П. Кальдерона «Жизнь - это сон»)
• Проблематика и художественные особенности комедии Мольера «Мещанин во дворянстве»
• История России в произведениях Лермонтова
• В чем мудрость жизни? (ранние произведения М. Горького)
• Любовь в поэзии В. В. Маяковского
• Жизнь понимаю, как движение к совершенствованию духа
• С пользой для души(мир ваших увлечений)
• Проблема малых народов Севера
• Проблемы наркомании и токсикомании в современной публицистике
• Мой любимый писатель.Жизнь и творчество Александра Солженицына
• Он был совестью России(памяти великого гражданина А. Д. Сахарова)
• Проблемы нравственностив современной советской прозе(По повести Ю. Полякова «Сто дней до приказа»
• Мой любимый поэт(О творчестве В. С. Высоцкого)
• Своей земли минувшие дела(по историческим романам В. Пикуля)
• Изображение ратного подвигав творчестве писателя Бориса Васильева
• Народ и память
• Мы рождены, чтоб сказку сделать былью
• Быков. «Сотников
• Общественно-исторические проблемы в советской литературе
• Подвиг народа в Великой Отечественной войне
• Книга в моей жизни (В. Распутин «Живи и помни»
• Нравственная сила добра. В. Шукшин «Калина красная», «Живет такой парень». А. Алексин «Больные и здоровые». Г. Щербакова «А вам и не снилось»
• О нашем времени. Нравственность, совесть, наркомания, экология по роману Ч. Айтматова «Плаха»
• Сатира и современность.В. Войнович. «Жизнь и необычайные приключения солдата Ивана Чонкина»
• Время кадровой революции (Тема сталинизма в романе А. Рыбакова «Тридцать пятый и другие годы»)
• Современная советская проза о Великой Отечественной войне
• Я люблю тебя, жизнь (Проблема СПИДа в России)
• Рынок — путь к экономическому спасению страны
• Палачи и жертвы
• Борьба двух «миров» в поэме А. Блока «Двенадцать»
• Роман о русской революции (Борис Пастернак «Доктор Живаго»)
• Как показан старый мир в поэме «Двенадцать» Александра Блока
• «Дно жизни» — трагический образ пьесы А. М. Горького «На дне»
• «Что лучше: истина или сострадание? Что нужнее? Нужно ли доводить сострадание до того, чтобы пользоваться ложью, как Лука?» (По пьесе А. М. Горького «На дне»)
• Человек в вихре революции и гражданской войны (По роману М. А. Булгакова «Белая гвардия»)
• Поэтическая судьба поэта Игоря Северянина