Реклама

Sape


загрузка...

Шпаргалки - Сочинения на украинском языке

Стендаль надавав великого значення ритму — і у розвитку оповіді, і в діалогах: «Коли люди розмовляють, треба ритмом показати різницю між характерами, знайти ритм для різноманітних почуттів». Його романи нагадують річки його рідного краю — Дофіне: вони то стрімко біжать униз, зносячи все на своєму шляху, то стають широкими, плавними, віддзеркалюють будинки й дерева... Стендаль ні на мить не забуває про ритм оповіді. Він може ввести до роману цілий натовп персонажів, описавши їх детально або згадавши скоромовкою, проте може забути про них в ту мить, коли читачеві здається, ніби вони виходять на перший план.

(...) Розкриємо «Червоне й чорне». Ось одна з патетичних хвилин. Горда Матильда капітулювала. Жульєн, у свою чергу, захоплений пристрастю. Стендаль одразу стає лаконічним: «А втім краще утриматись від опису цих безумств і цього раювання». Витримка Жульєна дорівнювала його щастю: «Я мушу зійти по драбині,— сказав він Матильді, коли побачив відблиск ранкової зорі на далеких димарях за садом». У Стендаля довгі відступи змінюються напруженим, уривчастим діалогом, внутрішні монологи — політичними документами, світська балаканина — глухими визнаннями.

Задовго до соціальних зрушень XX століття, до машинізації побуту, до епохи, коли життя кожного виявиться тісно переплетеним з життями сотень інших людей, Стендаль поклав початок тій формі роману, що видається нам сучасною: це швидка зміна місця дії, перебої ритму, раптове підвищення або пониження голосу.

Читайте по этой теме:
Афоризми Стендаля
Ілля Еренбург. Уроки Стендаля
Єлизавета Старинкевич. Зауваження перекладача
Дмитро Затонський. Стендаль І XX століття
Андре Моруа. Стендаль
Стендаль (1783—1842)

Читайте также сочинения:

Add comment

Реклама
Яндекс.Метрика