Реклама

Sape


загрузка...

Шпаргалки - Сочинения на украинском языке

Тема вічної пам'яті у віршах Гійома Аполлінера «Міст Мірабо» та «Зарізана голубка і водограй»

Французький поет Гійом Аполлінер, творчість якого нині стала класикою, жив на межі дев'ятнадцятого, «залізного» століття (за словами О. Блока), і століття двадцятого, насиченого катастрофами і війнами.

Вірші Гійома Аполлінера являють собою дивне поєднання емоційного ліризму і внутрішньої трагічності. Аполлінер — один із перших поетів, котрий заторкнув у своїх творах найзвичайнісінькі, на перший погляд, теми і порушив проблеми нового часу. «Складність» аноллінерівської творчості пояснюється не замуреням у туман дійсності, а навпаки — тісним зв'язком із навколишнім, прагненням реагувати на мінливе життя межі століть.

У віршах «Міст Мірабо» та «Зарізана голубка і водограй» поет звертається до теми людини і її буття у сучасному світі. У першому творі — це зображення внутрішнього світу людини, її відчуття невмолимого плину часу, і водночас — неугасної надії на вічність кохання, навіть якщо це кохання — спогад. Тема пам'яті звучить і у вірші «Зарізана голубка й водограй», але вже не в мінорі, з трагічним забарвленням. Поет згадує своїх друзів і подруг, життя яких забрала війна. У страшній дійсності війни людина залишається самотньою перед бездонним «кривавим морем», і єдине, що може підтримати її — вічна пам'ять про близьких людей. Море перетворюється на нетлінний фонтан пам'яті.

Книга Аполлінера «Алкогом» була опублікована у 1913 році після тривалого періоду мовчання поета й об'єднує твори 1898—1913 років. Спочатку Аполлінер замислював свою збірку як «революційний календар у віршах», але цей задум не був втілений. Проте назва книги нагадує про те, що життя XX століття, сповненого революціями і війнами, пекуче, як напій вогненного змія.

Продолжение сочинения

Читайте также сочинения:

Add comment

Реклама
Яндекс.Метрика