Реклама

Sape


загрузка...

Шпаргалки - Сочинения на украинском языке

Теорія Раскольникова, її антигуманістичний смисл (за романом Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»)

Роман Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара» — один із найскладніших творів в історії світової літератури. Навіть виходячи з того, як роман сприймається читачем, він чи не єдиний твір такого плану. Особисто на мене твір спочатку справив враження цілковито зрозумілого: ніяких натяків, ніяких загадок, ніяких таємничих подій. Насправді ж, злочин Раскольникова щільно пов'язаний із його теорією, а ця теорія — злочинна.

Вже з перших сторінок роману «Злочин і кара» головний герой пригнічений власною філософією, яка дозволяє «кров по совісті». Спостерігаючи за життям своєї країни, замислюючись над світовою історією, Расколь-ников прийшов до думки, що не лише історичний прогрес, а і будь-який інший розвиток здійснюється за рахунок чиїхось страждань, жертв і крові. Герой розподілив людство на дві категорії: є люди, які смиренно сприймають свою долю, а є такі, що порушують моральні норми і громадський порядок. Визначні особистості — Лікург, Магомет, Наполеон — не зупиняються перед жертвами, насиллям, кров'ю заради своїх ідей. Світ влаштований так, що розвиток суспільства відбувається в процесі знищення «тварин, що здригаються» «сильними світу цього»: «II не деньги, главное, нужньї мне бьіли, Соня, когда я убил; не столько деньги нужньї бьіли, как другое... Мне другое надо бьіло узнать, другое толкало меня под руки: мне надо бьіло узнать тогда, и поскорей узнать, вошь я, как все, или человск? Смогу ли я переступить, или не смогу? Осмелюсь ли нагнуться и взять, или нет? Тварь ли я дрожащая, или право имею...».

Справа в тому, що життєві ситуації, в які потрапляє Раскольников, не лише не відводять його від ідеї вбивства, а неначе наштовхують на неї.

Продолжение сочинения

Читайте также сочинения:

Add comment

Реклама
Яндекс.Метрика