Реклама

Sape


загрузка...

Шпаргалки - Сочинения на украинском языке

Зарубержая литература 8 класс

Особливості міфологічного мислення людини античної епохи (на прикладі прочитаних міфів)

«Міф» у перекладі з грецької означає «слово», «переказ», «промова», «розповідь», «байка», «оповідання». Це вид усної народної творчості, розповідь про богів, духів, героїв, надприродні сили, що брали участь

у створенні світу. Міф є колективним витвором народу, в якому відображено уявлення про навколишній світ, намагання людини античної епохи зрозуміти й пояснити його.

В античні часи міфологія була формою мислення, світосприйняття й тлумачення світу давніми людьми, виражала їхнє прагнення зрозуміти природу й вистояти у боротьбі за існування. Оскільки міфи створювалися в період обіцинио-родового ладу, що Грунтувався на родових сімейних зв'язках, то природа і весь навколишній світ теж уявлялися своєрідним угрупованням живих, розумних істот, які були об'єднані родинними стосунками космічних масштабів. Саме тому сонце, море, земля, вітер, світанок уособлювались для античної людини в образах живих істот (Геліоса, Посейдона, Геї, Борея, Еос), інших богів, різних німф, духів. Греки створили цілий пантеон могутніх богів, кожен з яких мав свій характер, виконував певні функції. (Зевс — головний бог, Гера — його дружина, покровителька родинного життя і шлюбу, Аїд — бог підземного царства мертвих, Артемі-да — богиня мисливства, Афродіта — богиня кохання, Аполлон — бог скотарства, покровитель мистецтва тощо).

Давні елліни уявляли світ як поєднання природних, історичних, соціальних і водночас стихійних, божественних, ірраціональних сил. Доля людини в їхньому уявленні нерідко залежала від фатальних обставин, волі богів.

Продолжение сочинения

Add comment

Реклама
Яндекс.Метрика