Реклама

Sape


загрузка...

Шпаргалки - Сочинения на украинском языке

Образ Татьяни Ларіної (за романом Олександра Пушкіна «Євгеній Онєгін»)

Образ Татьяни Ларіної в романі «Євгеній Онєгін» змальований Пушкіним з великою сердечністю та теплом. Спочатку ми зустрічаємося з Тать-яною — провінційною дівчиною, потім — з дамою вищого світу. Для цього образу характерні жіночість, скромність. Татьяна близька природі, простому народу, навіть назвав Пушкін свою героїню не випадково Татьяною. Він підкреслює її незвичайність: «печальна, дика, мовчазна, неначе сарна, полохлива...» Татьяна зростає самотньою, вона завжди замислена. Ото-

чєння не впливає на її формування. Вона любить слухати розповіді своєї няні, любить романи про незвичайних героїв, почуття, її душа зливається з рідною природою.

Приїзд Онєгіна перевернув життя Татьяни, він не схожий на інших, незвичайний, тому у серці героїні зароджується кохання. Щаслива і нещасна у своєму коханні, вона звертається до книжок та природи, тому що їй ні з ким поділитися своєю таємницею. Татьяна сама стає схожою на героїнь прочитаних романів, вона все розповідає няні. Пушкін відмічає народний вплив, який і сформував характер Татьяни. Татьяна пише Онєгіну ніжного, відкритого, зворушливого листа. Її кохання зливається з поетичним зображенням природи, і все це сприймається, як саме життя. Це улюблений образ Пушкіна. Він підкреслює: «моя душа», «Татьяно, друже мій Татьяно». Ні холодна відмова Онєгіна, ні час не змогли вбити почуття Татьяни, тому що вона вихована була на народному сприйнятті природи, у важкі й радісні хвилини її душа споріднена з природою, навіть пейзажні картини Пушкін дає через сприйняття Татьяни: зима для неї — казки, ворожіння. Цим Пушкін підкреслює народність героїні. Про її мрії, сни автор говорить серйозно і в той же час розчулено. Він любить Татьяну, це єдиний образ у романі, про який Пушкін не говорить з іронією.

Продолжение сочинения

Читайте также сочинения:

Add comment

Реклама
Яндекс.Метрика